Затверджено:

на засіданні педагогічної ради

протокол № 1 від 31.08.2019

 

 Зміст

 

 

       I.            Вступ.

 

    II.            Загальні положення.

 

1.      Загальна стратегія школи.

 

2.      Мета, завдання й принципи діяльності школи.

 

ІІІ. Структура школи.

 

IV. Організація навчально-виховного процесу.

 

V.  Розвиток школи за концептуальними напрямами.

 

1.      Управління школою.

 

2.      Забезпечення якості навчально-виховного процесу.

 

3.      Програма «Учитель».

 

4.      Методичне забезпечення професійного зростання педагога.

 

5.      Інноваційна діяльність педагогів.

 

6.      Випускник ХХІ століття.

 

7.      Навчально-пізнавальна діяльність учнів.

 

8.      Комп’ютеризація  навчально-виховного процесу та використання інформаційних технологій.

 

VI. Модель випускника школи.

 

VIІ. Умови реалізації концепції.

 

 

І. Вступ

XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всієї  нації набувають вирішального значення для економічного й соціального поступу країни, інтеграції і глобалізації соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються в освіті.

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити й опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті  знання і вміння для творчого розв'язування проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни.

 

ІІ. Загальні положення

1.      Загальна стратегія школи

Концепція діяльності школи спрямована на реалізацію Закону України «Про загальну середню освіту», складена із урахуванням ситуації оновлення політичних  та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти та виховання і сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи традиції загальної середньої школи, ЗОШ № 38 має реалізувати ідею безперервності освіти й виховання через подолання розриву між культурою, наукою й освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтується  на глибокому знанні минулого й сучасного України, світової культури, заохочує до опанування новітнього життєвого досвіду.

 

В основі концепції:

Ø  орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально – економічні  особливості регіону, міста Маріуполя;

Ø  спрямованість на гуманізацію  освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності;  розкритті  її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх  потреб;

Ø  забезпечення  пріоритетності  загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини  й  навколишнього середовища;

Ø  гуманітаризація  освіти, яка покликана формувати картину світу, духовність, культуру особистості  і планетарне  мислення;

Ø  нероздільність навчання й виховання, що полягає у їх органічному поєднанні, підпорядкованість  змісту навчання й виховання, формування цілісної та  розвиненої  особистості.

2.      Мета,  завдання  й  принципи  діяльності  школи

Школа бачить своєю головною метою забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, який визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними  чинниками  соціального  процесу.

Основними завданнями школи є:

Ø  різнобічний розвиток школяра як цілісної особистості в духовному, інтелектуальному, емоційному, фізичному, моральному і психічному проявах;

Ø  виховання школяра як громадянина і патріота України, національно свідомої, вільної, демократичної, соціально активної особистості, здатної здійснювати свідомий вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях;

Ø  формування в учнів природничо-наукового і гуманітарного світогляду, наукового стилю мислення, здатності до інноваційної діяльності;

Ø  формування особистісних якостей, які забезпечують успішну соціально-психологічну адаптацію в суспільстві, готовність до подальшої неперервної освіти впродовж життя, трудової діяльності, конкурентоздатність на ринку праці;

Ø  формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності: здатність спілкуватися державною мовою та однією з іноземних мов, математична грамотність і обізнаність у галузі природничих наук і технологій, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння і потреба вчитися впродовж життя, здатність до життя в громадянському суспільстві, навички підприємницької діяльності, загальнокультурна компетентність;

Ø  вироблення навичок здорового способу життя та ціннісного ставлення до здоров'я.

Діяльність школи ґрунтується на засадах демократизму, дитиноцентризму, рівного доступу до якісної освіти, врахування вікових особливостей фізичного, розумового і психічного розвитку дитини, індивідуалізації, диференціації і варіативності, цілісності і наступності, академічної свободи та автономності, прозорості і відповідальності.

Пріоритетними принципами діяльності керівництва школою в умовах реформування освіти є:

-        Демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога, колегіальність у  прийнятті управлінських рішень).

-        Гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу, створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу, утвердження  особистості як найбільшої цінності у суспільстві,  створення  умов для професійного   зростання  працівника.

-        Особистісно-орієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини в обрані шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного зросту).

-        Модернізація (інтенсивне використання і розвитку теорії та практики управління соціально – педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій, перехід до нових управлінських технологій).

-        Диференціація і мобільність (створення умов для багатопрофільного, варіативного навчання, створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність  через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів).

-        Забезпечення практичної спрямованості освіти (вирішення питання якості й доступності освіти, інтегрування в  європейський освітній   простір).

-        Варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм, засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів, диференціація  та індивідуалізація навчально-виховного процесу.

-        Перспективність (забезпечення випередження у змісті навчання відповідно до сучасних потреб суспільної  практики) .

Школа  має  для  цього відповідні умови:

-        навчальні,  методичні нароби;

-        досвід роботи педколективу  в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;

-        високий фаховий, моральний та культурний  потенціал педагогів;

-        творчу атмосферу в колективі;

-        достатній  рейтинг  у районі , у мікрорайоні школи.

 

Ш. Структура школи. Управління.

Початкова школа е чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, виповнилося 6 років  і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Початкова школа зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетами у початкових класах загальнонавчальні, розвиваючі, виховні,  оздоровчі функції.

Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору й реалізації форми подальшого одержання  освіти  й  профілю навчання.

Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної й комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа функціонує як профільна. Поглиблена підготовка учнів досягається в результаті вивчення спеціальних курсів, факультативів, курсів за вибором, а також участю у роботі клубів, гуртків, у проведенні пошукової та начально-дослідницької роботи.

Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних  особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом здібностей. Структура  школи  складається  із  декількох  підструктур:

-        управлінська діяльність;

-        інформаційно-організаційна діяльність;

-        навчальна діяльність;

-        методична діяльність;

-        виховна діяльність;

-        учнівська діяльність;

-        психологічна діяльність.

 

IV. Організація навчально-виховного процесу та зміст освіти

Школа планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного річного плану. У плані роботи відображаються найголовніші питання роботи, визначаються перспективи розвитку. План роботи погоджується  радою закладу і затверджується педагогічною  радою.

Основним документом, що регулює роботу школи є навчальний план, який складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання.

Школа здійснює навчально-виховний процес за семестровою формою навчання.

У школі першого ступеня навчання для учнів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, створюються групи подовженого дня. Зарахування до груп подовженого дня і відрахування дітей з них здійснюється наказом директора школи на підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють),  режим  роботи  груп  подовженого дня визначається  школою.

Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюється школою в межах часу, що передбачений робочим навчальним планом.

Навчальний рік поділяється на семестри.

Тривалість уроків у школі становить у перших класах 35 хвилин; у 2-4-х класах – 40 хвилин; у 5-11-х класах – 45 хвилин.

Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, який складається на рік, відповідно до санітарно-гігієнічних та педагогічних вимог; погоджується радою школи і затверджується  директором школи.

Тижневий режим роботи школи фіксується у розкладі навчальних занять.

 

V. Розвиток школи за концептуальними напрямками

Концептуальні напрями, проекти.	Програмно – цільові завдання, шляхи їх реалізації.
Управління школою.	1.      Управління школою здійснювати на громадсько-державницьких засадах, готувати молодь до життя в демократичній громаді через діяльність: Ø  ради школи; Ø  учнівського парламенту; Ø  батьківського комітету. 2.      Активізувати діяльність учнівського самоврядування через діяльність учнівського парламенту. 3.      Адміністрації школи щорічно звітувати перед батьками та громадськістю про виконану роботу. 4.      Раз на рік організовувати форум батьківської громадськості з обговорення найактуальніших проблем школи. 5.      Забезпечити взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу шляхом адаптивного управління.
Забезпечення якості навчально-виховного процесу.	1.      Розробка інструктивно-методичних матеріалів для моніторингу якості освіти. 2.      Аналіз дій учителів під час корекційно-аналітичних заходів щодо результатів моніторингу. 3.      Забезпечення розвитку й саморозвитку особистості на основі індивідуальних особливостей суб’єкта пізнання та предметної діяльності. 4.      Визначення варіативності, визнання різноманітності змісту і форм навчального процесу, вибір яких має здійснювати вчитель з урахуванням розвитку кожної дитини. 5.      Розвиток у дітей стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.
Програма «Учитель»	Головним завдання учителя ЗОШ № 38 на сучасному етапі є забезпечення поступового переходу від школи, що навчає, до школи що керує знаннями, школи, яка навчить кожного стати менеджером свого майбутнього. Учитель має: Ø  стати транслятором знань; Ø  переказувати знання і вчити вчитися; Ø  бути дорадником, який допомагає вчитися; Ø  разом з учнем бути співвідповідальним за результати навчання. Ø  навчити учня: ü  самостійно планувати свою працю; ü  пізнавати джерела знань, уміти оцінювати їхню користь; ü  учитися творчо мислити, аналізувати помилки; ü  різнобічно застосовувати знання; ü  здійснювати самооцінку. Стратегічної метою підвищення кваліфікації є розвиток рефлексивних здібностей та інтелектуальних умінь. Ø  розв’язуючи педагогічне завдання, слід орієнтуватися на учня як на основний суб’єкт навчальної діяльності; Ø  кожен педагогічний крок глибоко аналізувати; Ø  створювати поле можливостей для педагогічного маневру; Ø  моделювати педагогічні ситуації, прогнозувати результати; Ø  використовувати елементи вітчизняного досвіду, накопичувати власний досвід.
Методичне забезпечення професійного зростання педагога	Головною метою внутрішньо шкільної методичної роботи є підвищення ефективності уроку як основної форми навчально-виховного процесу. Цю мету реалізують через: Ø  методичну раду; Ø  методичні об’єднання вчителів за предметами; Ø   методичні об’єднання вчителів початкових класів; Ø  методичні об’єднання класних керівників; Ø  аналітичну групу моніторингу якості освіти;
	Основні напрями ВШНМР: 1.      Вибір оптимальних методів проведення сучасного уроку з метою забезпечення його якості та ефективності. 2        Підвищення кваліфікації педагогів (курсова перепідготовка, атестація).
Інноваційна діяльність педагогів	У навчально-виховному процесі педагоги використовують міські підходи та елементи вітчизняного досвіду, доповнюють власними підходами та об’єднують у цілісну систему. Цю систему побудовано на: Ø  ідеї гуманізації та демократизації; Ø  переорієнтації діяльності вчителя на особливість дитини, її самореалізацію, на розвиток життєвих компетенцій. Шкільні інновації: Ø  використання нових технологій навчання в школі, що вчать управляти знаннями; Ø  використання інтерактивних технологій навчання; Ø  адаптація програм, підручників; Ø  система оцінювання навчальних досягнень; Ø  спрямування на самоорганізацію, саморозвиток, самомоніторинг, самоконтроль.
Проект «Випускник ХХІ століття»	Головною метою виховання на сучасному етапі вважають передачу молодому поколінню соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі виховання особистісних рис громадянина України. Реалізація завдань здійснюється за напрямами: Ø  патріотичне виховання; Ø  художньо – естетичне виховання; Ø  духовно – моральне виховання; Ø  правове виховання; Ø  екологічне виховання; Ø  родинно – сімейне виховання; Ø  трудове виховання; Ø  формування здорового способу життя.
Навчально-пізнавальна діяльність учнів	Головна мета виховання творчої особистості, якісна підготовка до ЗНО. Шляхи реалізації мети: 1.      Створення банку діагностичних методів вивчення особистісних рис учнів, їхніх пізнавальних можливостей і здібностей. 2.      Створення профільних класів; 3.      Введення в навчальний план курсів за вибором: «Логіка», «Права дитини» (2-4 класи), «Основи християнської етики» (5-6 класи) 4.      Введення факультативних курсів «Синтаксис української мови», «Визначні постаті України», «Основи створення комп’ютерних презентацій» (10-11 класи) 5.      Введення до навчального плану додаткових годин на вивчення окремих предметів: історія України, українська мова, математика (5-11 класи) 6.      Організація гуртків, факультативів за інтересами та потребами. Очікувані  результати: Виховати громадян нового тисячоліття, які вміють і можуть: Ø  критично оцінювати дійсність; Ø  грамотно знаходити шляхи розв’язання суспільних проблем; Ø  співпрацювати і бути толерантними; Ø  бути відповідальними і впливовими.
Комп’ютеризація навчально-виховного процесу та використання інформаційних технологій	Провідне завдання – реалізація нового підходу до інформатизації школи. Шляхи реалізації: Ø  створення умов для використання інформаційних технологій під час викладання шкільних предметів та в позакласній роботі; Ø  комп’ютеризація управління навчально-виховним процесом. Ø  використання в закладі відповідного програмового забезпечення. План реалізації провідного завдання: Ø  придбати сучасний комп’ютерний клас; Ø  продовжувати навчання роботи на комп’ютері педагогічних працівників.
Очікувані результати	На основні успішного функціонування всіх трьох ступенів школа перебуває у процесі розвитку. Його ознаки: Ø  участь в олімпіадах, конкурсах; Ø  надання кожному учневі освіти, відповідно до його можливостей, здібностей та інтересів; Ø  використання інтерактивних технологій посилення співвідповідальності учня за результати навчання; Ø  підвищення якості навчання з кожного предмета.

 

VI. Модель випускника школи

Концепція ЗОШ № 38 визначає такі головні завдання школи у формуванні громадянина України:

1.      Створення умов для здобуття загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

2.      Забезпечення науково-теоретичної, гуманітарної, загальнокультурної  підготовки обдарованих  і здібних дітей;

3.      Створення сприятливих умов для самовираження особистості учнів у різних видах діяльності, їх  повноцінного морального, психічного, фізичного розвитку;

4.      Різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісної орієнтації, задоволення інтересів і потреб;

5.      Збереження і зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців.

6.      Виховання школяра як громадянина України, національно свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

7.      Формування у школярів бажання, здатності до навчання впродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

8.      Становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності;

9.      Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і профільного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

10.  Виховання школяра як людини моральної, відповідальної, людини
культури із розвиненим естетичним і етичним ставленням до
навколишнього світу і самої себе.                     

Ці вимоги було покладено в основу моделі випускника школи. При цьому
було відокремлено три головні компоненти моделі:

1.      Особисті особливості випускника;

2.      Оволодіння випускником знаннями;

3.      Готовність випускника до самостійного життя.

Особисті якості випускника передбачають:

Ø  прийняття духовних, культурних,  моральних цінностей суспільства;

Ø  здатність об'єктивно сприймати довкілля, знаходити адекватний стиль

спілкування;

Ø  самовиховання;

Ø  творча активність;

Ø  культура зовнішнього виду.

Міра оволодіння навчальними знаннями передбачає:

Ø  готовність до самостійної пізнавальної діяльності, отримання необхідних додаткових знань;

Ø  вміння використовувати теоретичні знання при розв'язанні практичних задач;

Ступінь  готовності до самостійного життя передбачає:

Ø  володіння основними правовими, економічними знаннями;

Ø  готовність до свідомого вибору професій;

Ø  готовність до сімейного життя;

 

 

VII. Умови реалізації концепції

Основними умовами  успішної реалізації  концепції є:

1.      Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

Ø  розвитку особистості дитини;

Ø  педагогічній майстерності учителя;

Ø  виявленню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;

Ø  модернізації форм, методів, засобів навчально-виховного процесу;

Ø  реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;

Ø  створенню умов для  творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності.

2.      Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини і глобально самосвідому освіченість нації, її фізичне і духовне здоров'я.

Школа - це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і тому вся діяльність школи повинна відбудовуватися так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями й педагогами, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору особистого життєвого шляху.

 

Отже, вся діяльність школи концептуально  спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти – виховання громадянина демократичного суспільства, який визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.